Адреса офісу: 04112, м. Київ, вул. Дегтярівська, 48, офіс 609

+38 044 483 81 11, +38 073 02 02 888, +38 068 678 58 38 officepilipchenko@gmail.com

Запит (вимога) в порядку ст. 93 КПК України.

poryadok-hraneniya-dokumentov-00-160504

В нашому сьогоденні, як один із елементів тиску на бізнес, хоча законодавець гордо називає це “збирання доказів стороною обвинувачення” є надіслання на адресу юридичних осіб запиту (вимоги) в порядку ст. 93 КПК України.

Такі запити отримують як підприємства, щодо яких здійснюється досудове розслідування, так і їх контрагенти та навіть контрагенти через ланцюг, а інколи і два.

Адвокатське бюро, пропонує в таких випадках діяти у відповідності до законодавства та не поспішати віддавати копії запитуваних документів правоохоронним органам.

Згідно ст. 8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.

Статтею 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 9 КПК України визначено, що під час кримінального провадження слідчий зобов’язаний неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на які надана Верховною Радою України, вимог інших законодавчих актів.

Статтею 84 КПК України встановлено, що доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.

Процесуальними джерелами доказів є показання, речові докази, документи, висновки експертів.

Правоохоронні органи як на підставу надсилання запиту (вимоги) про надання документів посилаються на частину 2 статті 93 КПК України, у відповідності до якої сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.

Однак, порядок реалізації повноважень (правова процедура) слідчого щодо витребування документів від підприємств, установ та організацій визначений главою 15 КПК України і здійснюється у формі отримання тимчасового доступу до речей і документів.

Відповідно до частини 1 статті 159 КПК України тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом вилучити їх (здійснити їх виїмку).

При цьому частиною 2 статті 159 КПК України визначено, що тимчасовий доступ до речей і документів здійснюється на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Таким чином, право витребовувати документи (отримувати тимчасовий доступ до речей і документів) у підприємства чи іншого суб’єкта можливо лише на підставі ухвали слідчого судді, суду.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *